Зручно і незручно

Не намагайтеся врятувати людей. Їм зручно перебувати там, де вони знаходяться.

Чоловікові 30-ти років зручно жити з матір’ю і скаржитися, що вона його контролює і придушує. Йому не хочеться виростати і брати відповідальність за свої рішення.

Матері зручно розповідати пристрасті про материнство, щоб отримувати визнання і співчуття з усіх боків.

Зручно не наймати няню і змучуватись, щоб потім відчувати себе героїнею і залишатися в ілюзії контролю.

Чоловікові зручно зустрічатися відразу з декількома жінками, прикриваючись тим, що ти не можеш вибрати, вони доповнюють один одного і бігти так від справжньої близькості і прийняття рішень.

Зручно жити з чоловіком-алкоголіком, створюючи імідж повної і щасливої ​​родини і не приймати рішень.

Зручно говорити, що все ідіоти. Тоді складеться враження, що ти щось точно розумієш і знаєш більше за інших.

Зручно прикриватися тим, що ти боїшся образити маму і тому не ризикуєш почати жити так, як тобі подобається.

Зручно говорити, що вони тебе використовують і ніяк не позначати свої кордони.

Зручно раптом хворіти і не вирішувати якісь серйозні питання в своєму житті.

Зручно скаржитися, як ти не любиш свою роботу і не йти у вільне плавання. Так не треба вчитися жити по-новому.

Зручно робити все за інших і стверджувати, що вони не справляються. Так ти можеш їх контролювати.

Зручно бути невизнаним генієм і критикувати всіх блогерів, не ризикуючи підставитися в соцмережах і обмежуватися репостами і цинічними коментарями.

Зручно говорити, що ніякі практики і психологія не працюють з тобою, адже тоді тобі не треба проходити страх чинити по-іншому. І зберігається це відчуття, що ти особливий. Особливо складний випадок. І збирати визнання таким чином.

Не знецінюйте людей. Їм так зручно.

А ті, кому вже стало не зручно, шукають виходи, йдуть працювати з психологами або ще десь знаходять підтримку, приймають рішення і змінюються.

Якщо вам хочеться зробити щось більш корисне, ніж рятувати тих, хто не хоче рятуватися, займіться пошуком причини, чому вам все ще хочеться їх рятувати.

Агнія Сержантова