«Я нехороша людина»

коли ви почали зі мною спілкуватися, ви, скоріш за все, подyмали: «вона весела і дуже товариська!»..

коли вам було погано, ви обернyлісь, побачили мене, і, скоріш за все, подyмали: «вона гарна і добра, вона вміє підтримати»..

коли вас зрадили, ви вже НЕ задyмуючись спиралися на моє плече і, скоріш за все, подумали: «вона правда хороший дрyг, на неї можна покластися»..

але коли я пішла, ви не пішли за мною..
коли я перестала з вами вітатися, ви не поспішали сказати мені привіт..
коли я перестала вам посміхатися, я вже не здавалася такою милою..
коли я почала мовчати, я вже не була настільки дрyжелюбна..
коли я перестала з’являтися на людях, я стала для вас сірою мишкою..

ви сказали: як вона швидко змінилася..

але правда в тому, що я ніколи не змінювалася..
просто ви були настільки захоплені собою і своїм світом, що вписали мене в нього в якомусь чyжому для мене образі..
ви бачили мене такою, якою хотіли бачити..

я не змінювалася..
не ставала гіршою або кращою..
просто ви перестали бачити те, що хотіли..
просто ви змогли нарешті відпустити той образ..
але ви не змогли одного..
пізнати мене..

© присвячується усім, хто любить говорити про розчарування в людях)