Я не Бог, я – Мама

/ Дочці /

Дитя моє, підніми голову. Не дивися на мене з такою надією. Я просто жінка. Це не я створила цей світ для тебе. Я лише з’явилася тут раніше. Це не я створила тебе. Я була лише дорогою, сходами, якими ти прийшла в світ. Не вір мені більше, ніж собі. Все, що я розповім тобі – це про мене. В цьому моя біль і моя радість. У моїх словах мої виклики і мої завдання. У тебе – інші! Я не знаю відповідей на твої головні питання. Тому що це ТИ прийшла за ними. Шукай їх без мене. Якщо тобі здасться, що я не справляюся і ти спробуєш замінити мене, пограти в цю гру з іншими акторами – пам’ятай, це глухий кут. Тому що шукаєш ти не мене. Ти прийшла за собою. Тією, що вміє чути. Слухай себе, Дитя моє! Розправ плечі, підніми голову – скинь все, що тисне. Своя ноша легка, а чужа тобі ні до чого. Дихай глибоко і вибирай напрямки. Ті, що звучать в душі мелодією, тонкою як ниточка, але міцною від своєї правильності. Не випускай цю нитку, втративши – шукай в тиші. Пам’ятай, що вірність мелодії знає тільки одна людина на землі – ти сама. Це ваша потаємна таємниця – тебе і Джерела Шляху, звідки все починалося. Я підтримаю тебе тільки на початку твого руху, але цього достатньо. З любов’ю і повагою до ТВОЄЇ ОКРЕМОСТІ, твоя мама.

P.S. Відштовхнися від моєї любові і спливай, Дитя моє! Тобі – вперед!

Автор: Олена Кузнєцова
Переклад: Валентина Печарська